Барні стільці, як тип громадського сидіння, безсумнівно, напрочуд зручні. Однак ми не повинні бути надто критичними, оскільки комфорт не був головним питанням дизайну. Вони більше схожі на символ пози, що дозволяє людям знаходити баланс між стоянням і сидінням. Вузьке сидіння, майже незначна спинка і повна відсутність підлокітників — все це ніби навмисне створює відчуття дискомфорту. Конструкція, особливо той факт, що стопи не можуть торкатися підлоги, утримує такі м’язи, як привідний м’яз і великий м’яз великого м’яза, у стані напруги протягом тривалого періоду часу, викликаючи дискомфорт і обмежуючи тривалість перебування людей на стільці. Однак здалеку людина, яка сидить на барному стільці, може справляти візуальне враження «високо-класу». Це завдяки струнким ніжкам, які не тільки збільшують сприйнятий зріст людини, яка на них сидить, але й підкреслюють її подовжені пропорції. Конструкція без спинки змушує людей стояти високо та прямо, створюючи позитивну та енергійну атмосферу.





